Людина нібито не літає... А крила має...

Люблю поезію Ліни Костенко, а цей вірши у виконнанні Б. Ступки особливо. Почувши його хоча б один раз, він надовго залишається в пам'ті. Здається, у поезії нової істини не відкрито, але як подано духовне наповнення людини! Тож хай ніхто не втрачає своїх крил!